У горах – все просто

Мені пощастило, що найближче оточення – travel addicted. Нам справді подобається поміщати тиждень життя у наплічник, забувати про смартфон, гарячу ванну, мамині вареники з вишнями. Ми готові митись у крижаному струмку, спати в спальнику, харчуватись згущеним молоком з банки. Насправді, нічого надзвичайного, адже кожен ловить кайф по-своєму. Ми – ось так. Продовжувати читання У горах – все просто

Advertisements

Про тих, хто поруч

Життя – справжнє торнадо, яке закручує тебе у подіях, людях, часі, просторі. Постійно щось відбувається, доводиться “бігти удвічі швидше, аби прийти вчасно”. Для мене важливо час від часу зупинятись, аби пригадати, проаналізувати, подякувати. Підбити підсумки, щоб зрозуміти, чи правильним шляхом іду. Це не лише корисно, а й надихає і мотивує.

Отже, завершується 2017 рік. Чому я ще жива? 🙂 А якщо серйозно – що мене мотивувало і не давало опускати руки? Однозначно, люди. Цей рік приніс багато нових знайомств і навіть друзів. Усі вони – однодумці. Нас об’єднує єдина мета, ідея, цілі. Наша команда збільшується. І  я дуже щаслива, що гасло “разом – можемо все” це не просто слова, а реальність. Продовжувати читання Про тих, хто поруч

Коли сходить сонце

Люблю світанок. І сонце. І світло.

Живучи у місті, межа між темрявою і світлом стирається. Коли темно, я просто вмикаю лампу. Ніякого дискомфорту. Ніби й не існує різниці.

Але вона є. Продовжувати читання Коли сходить сонце

Я завжди маю вибір

Свобода – це наявність вибору. Свобода – це прийняття рішення. Свобода – це відповідальність за свій вибір. Тільки така схема визначає свободу.

Часто чую, що свобода – найвища цінність, необхідна кожному. Але це не так. Свобода потрібна лише сильним. Тільки тим, хто усвідомлює і розуміє перші три речення цього тексту: вибір, рішучість, відповідальність. Продовжувати читання Я завжди маю вибір

Honey week. Шматочок Румунії

Найяскравіші спогади з так званого “медового тижня” НЕ пов’язані з Італією. Дорога додому перетворилась на цікавий квест, що супроводжувався широким спектром емоцій: від затишку до роздратованості. Кожну мить я проживала, не думаючи ні про минуле, ні про майбутнє: зловила повний “дзен”. І навіть у старій смердючій електричці до Чернівців було щось приємне…

Загалом, повернення в Київ відбувалось за хитромудрим алгоритмом. Продовжувати читання Honey week. Шматочок Румунії

Honey week. Венеція

Останні дні “італійської відпустки” віддали Венеції. Легендарне місто на воді, що асоціюється з коханням, романтикою, загадковістю… чим там ще?

Не знаю, нас важко спіймати на таку наживку. Ми знайшли власні причини побувати у Венеції: знайти відповідь на запитання “хто і навіщо додумався побудувати місто на воді?!”. Спойлер: не знайшли. Красиво, оригінально, приваблює туристів, але…це ж не зручно! Місто тоне, агов! Стоїть на якихось дерев’яних палях… Продовжувати читання Honey week. Венеція

Honey week. Сієна

В Італії занадто багато місць, які варто відвідати. Ми знали, що маємо шість днів, і точно відвідаємо Рим, Ватикан, Флоренцію і Венецію. Але крім цього, намалювався довгенький список “хочемо сюди”. Туди потрапила карликова держава в горах Сан-Марино, курортне містечко на узбережжі Ла-Спеція, відома своєю вежею Піза, старовинна Сієна, сучасний Мілан…і так далі. Обрати просто неможливо.

Серед найбажанішого для нас – влаштувати міні-похід горами Сан-Марино, або ж прогулятись Ла-Спецією. От тільки “не судилось”: не знайшли оптимального способу доїзду. Обрали місце з позиції економії часу: Сієну. І ні на мить не пошкодували. Продовжувати читання Honey week. Сієна