Цікаві історії. Мармароси

Карпати – не дика місцевість, як уявляє собі моя бабуся. Там складно заблукати чи зустріти ведмедя. Туристичні маршрути добре марковані яскравими позначками, а стежки протоптані сотнями пар ніг. І все ж, гори ніколи не бувають однаковими чи нудними. Завжди хочеться повертатись.

Щойно на горизонті з’являється можливість, ми беремо карту, дістаємо спальники, запасаємось їжею і починаємо полювання на квитки на потяг у напрямку Карпат. Цього травня ми запланували маршрут “від Попа до Попа”: стартувати у с. Ділове, піднятись на г. Піп Іван Мармароський, пройти хребтом вздовж українсько-румунського кордону і перейти на г. Піп Іван Чорногірський, завершивши маршрут у с. Дземброня (спойлер: пройшли за три доби).

Хотіли – зробили. А тепер час описати кілька цікавих історій, які б я хотіла запам’ятати. Продовжувати читання Цікаві історії. Мармароси

Advertisements

Баварські нотатки: Айхштет

Для справді крутої подорожі необхідно мати незалежність і повну свободу. Такий висновок я зробила після каучсьорфінгу в Талліні. Спілкуватись з іншими людьми, бути в гостях – це цікавий досвід, але тільки якщо є достатньо сил та енергії. У мандрівці ж фізичні і моральні ресурси вичерпуються у прискореному темпі.

Але ніщо не однозначно.    Продовжувати читання Баварські нотатки: Айхштет

Баварські нотатки: Нюрнберг

Цьогорічна зима здавалась безкінечною. Погода змінювалась з морозів на дощі, про існування сонця ми взагалі забули, робота і рутина набридли настільки, що єдиним способом “переродження” міг стати лише якісний відпочинок. Оскільки у мене та Андрія НЕ біометричні закордонні паспорти, а термін шенгенської візи спливає наприкінці квітня, вирішили схопити найближчий шанс зганяти в Європу. Точніше, у Німеччину. А ще точніше – у Баварію. Чому саме туди? Продовжувати читання Баварські нотатки: Нюрнберг

Купуй українське. Будь класним!

Свій до свого по своє. Я не економіст від слова “зовсім”, але чомусь впевнена, що це – найефективніша формула розвитку національної економіки. І нарешті бачу, як це починає працювати в Україні. На ринок прориваються українські бренди. Я навіть не помітила, як 80% речей мого щоденного вжитку – українські.

Цей факт говорить про дещо більш істотне, ніж про зростання частки вітчизняного виробництва. Це говорить про економічний патріотизм. Як відомо, попит породжує пропозицію. Отже, українці свідомо хочуть купувати українське. Продовжувати читання Купуй українське. Будь класним!

Honey week. Венеція

Останні дні “італійської відпустки” віддали Венеції. Легендарне місто на воді, що асоціюється з коханням, романтикою, загадковістю… чим там ще?

Не знаю, нас важко спіймати на таку наживку. Ми знайшли власні причини побувати у Венеції: знайти відповідь на запитання “хто і навіщо додумався побудувати місто на воді?!”. Спойлер: не знайшли. Красиво, оригінально, приваблює туристів, але…це ж не зручно! Місто тоне, агов! Стоїть на якихось дерев’яних палях… Продовжувати читання Honey week. Венеція

Honey week. Сієна

В Італії занадто багато місць, які варто відвідати. Ми знали, що маємо шість днів, і точно відвідаємо Рим, Ватикан, Флоренцію і Венецію. Але крім цього, намалювався довгенький список “хочемо сюди”. Туди потрапила карликова держава в горах Сан-Марино, курортне містечко на узбережжі Ла-Спеція, відома своєю вежею Піза, старовинна Сієна, сучасний Мілан…і так далі. Обрати просто неможливо.

Серед найбажанішого для нас – влаштувати міні-похід горами Сан-Марино, або ж прогулятись Ла-Спецією. От тільки “не судилось”: не знайшли оптимального способу доїзду. Обрали місце з позиції економії часу: Сієну. І ні на мить не пошкодували. Продовжувати читання Honey week. Сієна

Honey week. Флоренція

Круті сходи, червона черепиця на дахах, жовті будинки та зелені віконниці. Такою є моя Флоренцію. За кожним поворотом – щось таке, що змушує діставати телефон, вмикати камеру і фотографувати. І хоч цей ритуал починає дратувати, все одно робиш сотні знімків: хочеться запам’ятати “саме цей затишний і особливий куточок” назавжди. Продовжувати читання Honey week. Флоренція