Honey week. Венеція

Останні дні “італійської відпустки” віддали Венеції. Легендарне місто на воді, що асоціюється з коханням, романтикою, загадковістю… чим там ще?

Не знаю, нас важко спіймати на таку наживку. Ми знайшли власні причини побувати у Венеції: знайти відповідь на запитання “хто і навіщо додумався побудувати місто на воді?!”. Спойлер: не знайшли. Красиво, оригінально, приваблює туристів, але…це ж не зручно! Місто тоне, агов! Стоїть на якихось дерев’яних палях… Продовжувати читання Honey week. Венеція

Advertisements

Honey week. Сієна

В Італії занадто багато місць, які варто відвідати. Ми знали, що маємо шість днів, і точно відвідаємо Рим, Ватикан, Флоренцію і Венецію. Але крім цього, намалювався довгенький список “хочемо сюди”. Туди потрапила карликова держава в горах Сан-Марино, курортне містечко на узбережжі Ла-Спеція, відома своєю вежею Піза, старовинна Сієна, сучасний Мілан…і так далі. Обрати просто неможливо.

Серед найбажанішого для нас – влаштувати міні-похід горами Сан-Марино, або ж прогулятись Ла-Спецією. От тільки “не судилось”: не знайшли оптимального способу доїзду. Обрали місце з позиції економії часу: Сієну. І ні на мить не пошкодували. Продовжувати читання Honey week. Сієна

Honey week. Флоренція

Круті сходи, червона черепиця на дахах, жовті будинки та зелені віконниці. Такою є моя Флоренцію. За кожним поворотом – щось таке, що змушує діставати телефон, вмикати камеру і фотографувати. І хоч цей ритуал починає дратувати, все одно робиш сотні знімків: хочеться запам’ятати “саме цей затишний і особливий куточок” назавжди. Продовжувати читання Honey week. Флоренція

Honey week. Рим

Світ такий великий, а часу і ресурсів так мало. Приблизно з такою думкою я починаю пошуки “куди поїхати”, коли трапляється нагода відпочити. Оскільки це буває не так часто, ми з Андрієм давно домовились: встигнути побачити якомога більше різноманіття за короткий час. Так ми почали практикувати подорожі в стилі “експрес”: у класичному розумінні, кожен день – нове місто (а краще – країна). Так ми і мандруємо.

Але тижневу відпустку, яку віднесли до “медової” (байдуже, що від весілля минуло пару місяців), хотіли зробити особливою. Ми знали, що це однозначно буде Європа (у нас НЕ біометричні закордонні паспорти, але є діюча шенгенська мультивіза). Знали, що хочемо тепла (коли у Києві – холодна осінь, хочеться продовжити собі літо). І все. Німеччина? Франція? Нідерланди? Швеція? Іспанія? Я крутила носом. Не пам’ятаю як і коли, але хтось з нас запропонував Італію. Продовжувати читання Honey week. Рим

Gorgany Race. Version 3.0

Пригодницькі перегони “GorganyRace” стали хорошою традицією і залежністю. Цього року ми втретє взяли участь у цій авантюрі. І хоч я двічі писала на цю тему – у 2015 та 2016 році, напишу ще. Спробую бути лаконічною і подати лише головні висновки з цьогорічного досвіду.

Хто не в курсі, “Gorgany Race” – змагання в Карпатах, суть яких – пробігти/пройти максимальну кількість КП (контрольних пунктів, позначених на карті) за визначений час. Наш клас – “спринт” – 24 години, 12 КП і близько 75 км. Складність – в потребі орієнтуватись, бігти, думати…і таке інше. Продовжувати читання Gorgany Race. Version 3.0

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Перша частина – тут

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Експрес-мандри: Закарпаття

Пам’ятаю, як у школі на уроках української літератури ми вивчали творчість письменників із Закарпаття (Василь Стефаник, Богдан-Ігор Антонич, ще хтось), або ж читали щось на кшталт “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Саме ця повість стала улюбленою, бо змушувала малювати в уяві гірські пейзажі та колоритних гуцулів, абсолютно не схожих на решту українців.

А мій перший виїзд в Карпати, прокидання під звуки трембіти, “чорти” на Різдво, закарпатська говірка… Це викликало захват і бажання поринати у незнану досі атмосферу “іншого світу”.

Але це все лірика, спогади дитинства. Продовжувати читання Експрес-мандри: Закарпаття