Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Перша частина – тут

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 1)

Обговорюючи враження від мандрівки, Андрій якось ностальгічно примітив: “Наші подорожі так змінились: якщо раніше обирали гори, намет і спальники, то останнім часом – міста, хостели, автобуси…”. У цьому є правда: знадобилось два роки, щоб здійснити “реванш” та повторити маршрут Чорногірським хребтом. Тоді, першого разу, через надзвичайно жахливі погодні умови довелось спуститись в екстреному порядку, прихопивши з собою пару з Чехії та пару з Львівщини. Але зараз не про це.

Я марила Карпатами. І навіть минулорічні “GorganyRace” не змогли відбити бажання здійснити справжній похід, “як за молодості”. Головна проблема полягала у щільному графіку – знайти тиждень “вікна” все одно, що відшукати скарб на безлюдному острові. Але щойно випала зручна нагода – ми схопили наплічники, кинули туди згущене молоко (і ще купу всього, звісно) і помчали… Єдине, чого бракувало – це мого туристичного килимка (виросли ноги і він втік з квартири) і газового балону. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 1)

Експрес-мандри: Будапешт

Столиця Угорщини стала останнім пунктом призначення різдвяної подорожі. Самі того не знаючи, лишили смачненьке на десерт. Можливо, ми взагалі оминули б Будапешт, якби не зручні квитки угорської компанії WizzAir… Дякую долі, що повернула “туди”.

На Будапешт у нас була рівно доба. Один світовий день. Вирішили, що побачимо – те й добре, ніяких планів і марафонських забігів. У Будапешт приїхали близько одинадцятої ранку і найперше, що нам знадобилось – обмін валют. Аби виїхати з автовокзалу хоч кудись, потрібно було купити місцеву валюту. Краще так не робити: курс зовсім не вигідний. Продовжувати читання Експрес-мандри: Будапешт

Експрес-мандри: Відень

З чим асоціюється Відень? З яблучним штруделем у ванільному соусі! Ніколи не була у смачнішому місті! Але про все по порядку. Продовжувати читання Експрес-мандри: Відень

Експрес-мандри: Краків

Кожна хвилина в Кракові була фантастичною. Зі мною назавжди залишаться моменти, про які розповім у цьому записі: хорошим хочеться ділитись.

night-roadКраків – відоме туристичне місто. Плануючи поїздку Польщею, ми знали, що обов’язково там побуваємо. І, виїжджаючи з Варшави у червоному автобусі PolskiBus, зайнявши перший ряд другого поверху, ми розуміли: усе найцікавіше – попереду. Їхати протягом п’яти годин – теж своєрідна розвага, адже за вікном – вечір, яскраві вогні, траса, автомобілі… А ти сидиш перед великим лобовим склом (як водій, тільки над ним 🙂 і кайфуєш. Від думок, від дороги, від тепла, від комфорту, від емоцій та передчуття. Продовжувати читання Експрес-мандри: Краків

Експрес-мандри: Варшава

Колись я вже провела два незабутні тижні у столиці Польщі. Це сталось завдяки програмі Study Tours to Poland, яка зібрала студентів з України, Росії та Білорусі. Саме весела компанія (ми чудово порозумілись і досі дружимо!) лишила позитивні спогади. Не Варшава, не організація поїздки, не координатор, не той факт, що це була фактично перша поїздка за кордон (в Європу так точно!).

Тож навряд я б хотіла повернутись у Варшаву, але зіграло два фактори: по-перше, найзручнішим і найдешевшим способом доїхати був автобус за напрямком “Київ-Варшава”, а по-друге – Андрій категорично наполіг на тому, що має побувати у столиці Польщі. Продовжувати читання Експрес-мандри: Варшава

Експрес-мандри: Хельсінки

Дитяча мрія, яка стала реальністю. І досі не віриться! Ми не планували потрапити в Скандинавію, але Андрій, читаючи про Таллін, жартома сказав: “О, можна в Хельсінки на кораблику попливти”. І все. У моїй голові блискавично з’явалась ціль. Систематично і наполегливо я переконувала Андрія, що варто скористатись такою можливістю. Андрій наполягав, що 6 годин – це занадто мало, аби витрачати гроші і час на дорогу. Але вийшло по-моєму 🙂 Продовжувати читання Експрес-мандри: Хельсінки