Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Перша частина – тут

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 1)

Обговорюючи враження від мандрівки, Андрій якось ностальгічно примітив: “Наші подорожі так змінились: якщо раніше обирали гори, намет і спальники, то останнім часом – міста, хостели, автобуси…”. У цьому є правда: знадобилось два роки, щоб здійснити “реванш” та повторити маршрут Чорногірським хребтом. Тоді, першого разу, через надзвичайно жахливі погодні умови довелось спуститись в екстреному порядку, прихопивши з собою пару з Чехії та пару з Львівщини. Але зараз не про це.

Я марила Карпатами. І навіть минулорічні “GorganyRace” не змогли відбити бажання здійснити справжній похід, “як за молодості”. Головна проблема полягала у щільному графіку – знайти тиждень “вікна” все одно, що відшукати скарб на безлюдному острові. Але щойно випала зручна нагода – ми схопили наплічники, кинули туди згущене молоко (і ще купу всього, звісно) і помчали… Єдине, чого бракувало – це мого туристичного килимка (виросли ноги і він втік з квартири) і газового балону. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 1)

Експрес-мандри: Закарпаття

Пам’ятаю, як у школі на уроках української літератури ми вивчали творчість письменників із Закарпаття (Василь Стефаник, Богдан-Ігор Антонич, ще хтось), або ж читали щось на кшталт “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Саме ця повість стала улюбленою, бо змушувала малювати в уяві гірські пейзажі та колоритних гуцулів, абсолютно не схожих на решту українців.

А мій перший виїзд в Карпати, прокидання під звуки трембіти, “чорти” на Різдво, закарпатська говірка… Це викликало захват і бажання поринати у незнану досі атмосферу “іншого світу”.

Але це все лірика, спогади дитинства. Продовжувати читання Експрес-мандри: Закарпаття

Cyprus travel: погода

Наша мандрівка розпочалася 21 березня. Якщо ви мрієте потрапити в літо (ходити  шортах, купатися в морі, засмагати), то їхати варто пізніше. Не скажу, що ми мерзли. Але спеку відчули тільки наприкінці –  у квітні, коли подорожували містами і ночували в хостелах. До того ж часу, перебуваючи у горах Троодоса чи на узбережжі Середземного моря, спекотно не було. Особливо відчувалося це зранку і ввечері. Я одягала на себе все: термоштани, трекінгові штани, термокофту, флісову кофту, вітровку на флісі, баф. Коротше, запаковувалась 🙂 Ще холодніше було в горах: там не рятувало ніщо. Ні рукавички, ні вогнище (яке, до речі, розпалювати категорично заборонялося, але про це – пізніше), ні гарячий чай. Навіть спали у двохмісному наметі втрьох. “Пообкладавшись мужиками”, я залазила у свою дитячу (а значить – утеплену) “трьохсотку” Terra incognita, і все одно під ранок прокидалася від холоду. Продовжувати читання Cyprus travel: погода