Honey week. Шматочок Румунії

Найяскравіші спогади з так званого “медового тижня” НЕ пов’язані з Італією. Дорога додому перетворилась на цікавий квест, що супроводжувався широким спектром емоцій: від затишку до роздратованості. Кожну мить я проживала, не думаючи ні про минуле, ні про майбутнє: зловила повний “дзен”. І навіть у старій смердючій електричці до Чернівців було щось приємне…

Загалом, повернення в Київ відбувалось за хитромудрим алгоритмом. Продовжувати читання Honey week. Шматочок Румунії

Advertisements

Honey week. Сієна

В Італії занадто багато місць, які варто відвідати. Ми знали, що маємо шість днів, і точно відвідаємо Рим, Ватикан, Флоренцію і Венецію. Але крім цього, намалювався довгенький список “хочемо сюди”. Туди потрапила карликова держава в горах Сан-Марино, курортне містечко на узбережжі Ла-Спеція, відома своєю вежею Піза, старовинна Сієна, сучасний Мілан…і так далі. Обрати просто неможливо.

Серед найбажанішого для нас – влаштувати міні-похід горами Сан-Марино, або ж прогулятись Ла-Спецією. От тільки “не судилось”: не знайшли оптимального способу доїзду. Обрали місце з позиції економії часу: Сієну. І ні на мить не пошкодували. Продовжувати читання Honey week. Сієна

Honey week. Флоренція

Круті сходи, червона черепиця на дахах, жовті будинки та зелені віконниці. Такою є моя Флоренцію. За кожним поворотом – щось таке, що змушує діставати телефон, вмикати камеру і фотографувати. І хоч цей ритуал починає дратувати, все одно робиш сотні знімків: хочеться запам’ятати “саме цей затишний і особливий куточок” назавжди. Продовжувати читання Honey week. Флоренція

Gorgany Race. Version 3.0

Пригодницькі перегони “GorganyRace” стали хорошою традицією і залежністю. Цього року ми втретє взяли участь у цій авантюрі. І хоч я двічі писала на цю тему – у 2015 та 2016 році, напишу ще. Спробую бути лаконічною і подати лише головні висновки з цьогорічного досвіду.

Хто не в курсі, “Gorgany Race” – змагання в Карпатах, суть яких – пробігти/пройти максимальну кількість КП (контрольних пунктів, позначених на карті) за визначений час. Наш клас – “спринт” – 24 години, 12 КП і близько 75 км. Складність – в потребі орієнтуватись, бігти, думати…і таке інше. Продовжувати читання Gorgany Race. Version 3.0

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Перша частина – тут

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Експрес-мандри: Закарпаття

Пам’ятаю, як у школі на уроках української літератури ми вивчали творчість письменників із Закарпаття (Василь Стефаник, Богдан-Ігор Антонич, ще хтось), або ж читали щось на кшталт “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Саме ця повість стала улюбленою, бо змушувала малювати в уяві гірські пейзажі та колоритних гуцулів, абсолютно не схожих на решту українців.

А мій перший виїзд в Карпати, прокидання під звуки трембіти, “чорти” на Різдво, закарпатська говірка… Це викликало захват і бажання поринати у незнану досі атмосферу “іншого світу”.

Але це все лірика, спогади дитинства. Продовжувати читання Експрес-мандри: Закарпаття

Експрес-мандри: Варшава

Колись я вже провела два незабутні тижні у столиці Польщі. Це сталось завдяки програмі Study Tours to Poland, яка зібрала студентів з України, Росії та Білорусі. Саме весела компанія (ми чудово порозумілись і досі дружимо!) лишила позитивні спогади. Не Варшава, не організація поїздки, не координатор, не той факт, що це була фактично перша поїздка за кордон (в Європу так точно!).

Тож навряд я б хотіла повернутись у Варшаву, але зіграло два фактори: по-перше, найзручнішим і найдешевшим способом доїхати був автобус за напрямком “Київ-Варшава”, а по-друге – Андрій категорично наполіг на тому, що має побувати у столиці Польщі. Продовжувати читання Експрес-мандри: Варшава