Honey week. Шматочок Румунії

Найяскравіші спогади з так званого “медового тижня” НЕ пов’язані з Італією. Дорога додому перетворилась на цікавий квест, що супроводжувався широким спектром емоцій: від затишку до роздратованості. Кожну мить я проживала, не думаючи ні про минуле, ні про майбутнє: зловила повний “дзен”. І навіть у старій смердючій електричці до Чернівців було щось приємне…

Загалом, повернення в Київ відбувалось за хитромудрим алгоритмом. Продовжувати читання Honey week. Шматочок Румунії

Advertisements

Honey week. Венеція

Останні дні “італійської відпустки” віддали Венеції. Легендарне місто на воді, що асоціюється з коханням, романтикою, загадковістю… чим там ще?

Не знаю, нас важко спіймати на таку наживку. Ми знайшли власні причини побувати у Венеції: знайти відповідь на запитання “хто і навіщо додумався побудувати місто на воді?!”. Спойлер: не знайшли. Красиво, оригінально, приваблює туристів, але…це ж не зручно! Місто тоне, агов! Стоїть на якихось дерев’яних палях… Продовжувати читання Honey week. Венеція

Honey week. Рим

Світ такий великий, а часу і ресурсів так мало. Приблизно з такою думкою я починаю пошуки “куди поїхати”, коли трапляється нагода відпочити. Оскільки це буває не так часто, ми з Андрієм давно домовились: встигнути побачити якомога більше різноманіття за короткий час. Так ми почали практикувати подорожі в стилі “експрес”: у класичному розумінні, кожен день – нове місто (а краще – країна). Так ми і мандруємо.

Але тижневу відпустку, яку віднесли до “медової” (байдуже, що від весілля минуло пару місяців), хотіли зробити особливою. Ми знали, що це однозначно буде Європа (у нас НЕ біометричні закордонні паспорти, але є діюча шенгенська мультивіза). Знали, що хочемо тепла (коли у Києві – холодна осінь, хочеться продовжити собі літо). І все. Німеччина? Франція? Нідерланди? Швеція? Іспанія? Я крутила носом. Не пам’ятаю як і коли, але хтось з нас запропонував Італію. Продовжувати читання Honey week. Рим

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Перша частина – тут

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Експрес-мандри: Закарпаття

Пам’ятаю, як у школі на уроках української літератури ми вивчали творчість письменників із Закарпаття (Василь Стефаник, Богдан-Ігор Антонич, ще хтось), або ж читали щось на кшталт “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Саме ця повість стала улюбленою, бо змушувала малювати в уяві гірські пейзажі та колоритних гуцулів, абсолютно не схожих на решту українців.

А мій перший виїзд в Карпати, прокидання під звуки трембіти, “чорти” на Різдво, закарпатська говірка… Це викликало захват і бажання поринати у незнану досі атмосферу “іншого світу”.

Але це все лірика, спогади дитинства. Продовжувати читання Експрес-мандри: Закарпаття

Експрес-мандри: Будапешт

Столиця Угорщини стала останнім пунктом призначення різдвяної подорожі. Самі того не знаючи, лишили смачненьке на десерт. Можливо, ми взагалі оминули б Будапешт, якби не зручні квитки угорської компанії WizzAir… Дякую долі, що повернула “туди”.

На Будапешт у нас була рівно доба. Один світовий день. Вирішили, що побачимо – те й добре, ніяких планів і марафонських забігів. У Будапешт приїхали близько одинадцятої ранку і найперше, що нам знадобилось – обмін валют. Аби виїхати з автовокзалу хоч кудись, потрібно було купити місцеву валюту. Краще так не робити: курс зовсім не вигідний. Продовжувати читання Експрес-мандри: Будапешт

Експрес-мандри: Відень

З чим асоціюється Відень? З яблучним штруделем у ванільному соусі! Ніколи не була у смачнішому місті! Але про все по порядку. Продовжувати читання Експрес-мандри: Відень