Gorgany Race. Version 3.0

Пригодницькі перегони “GorganyRace” стали хорошою традицією і залежністю. Цього року ми втретє взяли участь у цій авантюрі. І хоч я двічі писала на цю тему – у 2015 та 2016 році, напишу ще. Спробую бути лаконічною і подати лише головні висновки з цьогорічного досвіду.

Хто не в курсі, “Gorgany Race” – змагання в Карпатах, суть яких – пробігти/пройти максимальну кількість КП (контрольних пунктів, позначених на карті) за визначений час. Наш клас – “спринт” – 24 години, 12 КП і близько 75 км. Складність – в потребі орієнтуватись, бігти, думати…і таке інше. Продовжувати читання Gorgany Race. Version 3.0

Advertisements

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Перша частина – тут

Ночувати в “гостьовому будинку” було вдалим рішенням. По-перше, ми помились в гарячому душі (до того – щоденні водні процедури у льодяних потічках), поспали в ліжку (не жаліюсь на комфорт у спальнику, але щоночі прокидалась, бо замерзала). По-друге, мали можливість зранку здійснити одноденний вихід на Драгобрат і Близницю. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 2)

Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 1)

Обговорюючи враження від мандрівки, Андрій якось ностальгічно примітив: “Наші подорожі так змінились: якщо раніше обирали гори, намет і спальники, то останнім часом – міста, хостели, автобуси…”. У цьому є правда: знадобилось два роки, щоб здійснити “реванш” та повторити маршрут Чорногірським хребтом. Тоді, першого разу, через надзвичайно жахливі погодні умови довелось спуститись в екстреному порядку, прихопивши з собою пару з Чехії та пару з Львівщини. Але зараз не про це.

Я марила Карпатами. І навіть минулорічні “GorganyRace” не змогли відбити бажання здійснити справжній похід, “як за молодості”. Головна проблема полягала у щільному графіку – знайти тиждень “вікна” все одно, що відшукати скарб на безлюдному острові. Але щойно випала зручна нагода – ми схопили наплічники, кинули туди згущене молоко (і ще купу всього, звісно) і помчали… Єдине, чого бракувало – це мого туристичного килимка (виросли ноги і він втік з квартири) і газового балону. Продовжувати читання Намет в зуби – і погнали. Карпати (частина 1)

Експрес-мандри: Закарпаття

Пам’ятаю, як у школі на уроках української літератури ми вивчали творчість письменників із Закарпаття (Василь Стефаник, Богдан-Ігор Антонич, ще хтось), або ж читали щось на кшталт “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Саме ця повість стала улюбленою, бо змушувала малювати в уяві гірські пейзажі та колоритних гуцулів, абсолютно не схожих на решту українців.

А мій перший виїзд в Карпати, прокидання під звуки трембіти, “чорти” на Різдво, закарпатська говірка… Це викликало захват і бажання поринати у незнану досі атмосферу “іншого світу”.

Але це все лірика, спогади дитинства. Продовжувати читання Експрес-мандри: Закарпаття

Кавказ: врятувати і вижити

Давно збираюсь розповісти про одну з найекстримальніших мандрівок мого життя: двотижневий похід горами Кавказу. Написала вже кілька нарисів, які стали основою моєї бакалаврської роботи, але вони – художні, а хочеться викласти суть без жодних прикрас. Цей похід стався влітку 2013 року, тож багато деталей вже не пригадаю, хоча постараюсь писати лише про те, в чому впевнена. Продовжувати читання Кавказ: врятувати і вижити

GorganyRace: бігати по горах – звучить як мінімум гордо

Якщо вірити визначенню Вікіпедії, GorganyRace – найскладніші пригодницькі перегони в Україні. Якщо вірити фітнес-браслету – 80 км за 22 години. Якщо вірити учасникам – мазохізм та наркотична залежність.

Загалом, це щорічне змагання – мікс орієнтування та бігу (а для когось “прогулянки”) в Карпатах. Є визначений час і мапа контрольних пунктів. Чим більше точок (і швидше!) ти візьмеш – тим реальнішим є шанс на перемогу. Конкуренція – величезна, тож добра половина учасників бере участь заради однієї перемоги: над собою. Продовжувати читання GorganyRace: бігати по горах – звучить як мінімум гордо