Ноги і кросівки, я люблю вас! Про біг

Ранок. Андрій уже прокинувся, поснідав і тихо зачинив за собою двері в квартиру, інакше – розбудив би мене. Але різниці немає, дивовижним чином я прокидаюсь між 8 і 8:30, коли б не лягла і скільки б до того не спала. Режим – він такий: ти його і не особливо прагнеш, а він вибудовується сам. Принаймні, хоча б у чомусь мій організм працює як годинник.

Відкриваю очі, перевіряю годинник і перша думка, що з’являється у сонному мозку: погнали! “Куди? Чого? Може поваляємось в ліжечку?… Може, поспимо ще? А може погортаємо стрічку FB?”. Відповідь завжди одна: “Ура, новий день! Скільки всього заплановано! Погнали-погнали-погнали!”. Я не вмію лежати в ліжку. Прокинулась – і одразу встала. Інакше – нудно. Продовжувати читання Ноги і кросівки, я люблю вас! Про біг

Спорт. Навіщо?

Активність людини залежить від характеру. Коли любиш сидіти під ковдрою з книжкою – навряд хочеться прогулятись чи побігати. І в цьому немає нічого страшного. Примушувати себе робити те, що не подобається – поганий варіант. Але враховуючи, що життя одне, варто рухатись. Ходити пішки, бігати, тренуватись, брати участь в спортивних івентах – це гарантія веселого та наповненого змістом життя. Продовжувати читання Спорт. Навіщо?