Cyprus Travel: дві держави

Кіпр – незалежна держава, але вже більше сорока років поділена на дві частини. Туреччина анексувала північ острова у 1974 під приводом «захисту турків-кіпріотів». Не буду наголошувати на сучасних аналогіях з Україною, і так усе зрозуміло: історія та сама. Зараз на півночі живуть турки, на півдні – греки.

Оскільки ми планували подорож південною частиною, то мали можливість відвідати і північну (якби ж в’їзд на Кіпр відбувся з турецької сторони, на грецьку нас би не пустили).

cat

Звісно, кортіло побувати та порівняти «обидва Кіпра». Але разом з цим, було якось совісно відвідувати агресорів: українцям, наприклад, не хочеться, аби хтось їхав в анексований Росією Крим. Але ми вдягнули маски мандрівників і вирішили не упускати можливість краще зрозуміти дві культури – грецьку та турецьку.

І не дарма: різниця є. Продовжувати читання Cyprus Travel: дві держави

Advertisements

“Гурби-Антонівці” за лаштунками. Подалі від прес-релізів

Скажу відверто: писати про  “Гурби-Антонівці” страшенно набридло. Але не можу оминути увагою подію, яка вже шостий рік є чи не ключовою в моєму житті. Уперше про “Гурби-Антонівці” почула у 2009 році, коли потрапила на одноденну теренову гру “Нащадки героїв” (Сумщина). Уже тоді формат “бігати по лісу і зривати пов’язки” сподобався.

gurby_openingАле на “велику гру”, триденні “Гурби-Антонівці”, потрапила тільки у 2011 році. Тоді це було велике “вау”: брутальні бородаті дядьки з раціями, дівчата у камуфляжі, компаси і мапи… Перша перемога і перша поразка, ночівля в калюжі, страшенні голод і холод, але поруч з тим – атмосферність та підтримка друзів. Чудово пам’ятаю, як Сталкер накривав плащ-наметом вночі, коли ми загубили курінь, і як зустрічали дівчата, допомагаючи сушити волосся над вогнищем та запарювали “Мівіну”. Певно, саме цей командний дух та підтримка друзів і викликає той вірус, що спричиняє “хворобу” терновою грою. Продовжувати читання “Гурби-Антонівці” за лаштунками. Подалі від прес-релізів

Cyprus travel: їжа в цивілізації

Про те, як ми харчувалися на Кіпрі в похідних умовах, я вже писала тут. Тепер перейду до другої частини нашої мандрівки, так званої «цивілізованої», оскільки кілька днів ми провели, живучи в готелях та харчуючись в різних закладах.

starbucksНайбільше часу ми провели в Нікосії – столиці Кіпру, також були в Пафосі та Кіренії. Заклади харчування – на кожному кроці! Найбільш представленою є європейська кухня – звичайні ресторани. Хотілося якоїсь «екзотики», місцевої кухні… Але, з іншого боку, цікаво було наприклад, зайти в Starbucks і спробувати фірмову каву (нічого особливого, у київського рожевого равлика – краща), чи взяти добре знайомий суп з сочевиці, бургер чи салат.

burger Продовжувати читання Cyprus travel: їжа в цивілізації

Cyprus travel: їжа в поході

Оскільки наша мандрівка Кіпром складалася з двох частин – похідної та готельної, логічно розділити цей пост на дві частини. Отже, частина перша.

Завдяки шикарній (без перебільшень) підготовці наших гідів – Марини і Саші (клуб «Самар»), ми не просто не голодували, а дійсно насолоджувалися їжею. До того ж, носити «на собі» довелося небагато: м’ясо та овочі були висушені заздалегідь.

vegetables Їли тричі на день. Раціону можна тільки позаздрити. Серед найцікавішого – сочевиця, булгур, гриби, гречка, борщ, гороховий суп, какао, кисіль, салати зі свіжих овочів і різноманітної зелені, бутерброди з місцевих «лавашів», солодка манна каша, нутелла… Продовжувати читання Cyprus travel: їжа в поході

Cyprus travel: транспорт

Три години польоту над Чорним і Середземним морями, ефектне приземлення з води одразу на злітну смугу – і ми в міжнародному аеропорту Ларнаки. Там – безкоштовний wi-fi, розетки і автобуси до міста Ларнака. Курсують з інтервалом в пів години.

plan

В принципі, усе, що стосується кіпріотського транспорту – ідеальне. Чіткий розклад руху, англомовні ввічливі водії у сорочках, комфортабельні автобуси з відділеннями для багажу, дороги – гладкі та рівні. Навіть у горах Троодоса, що сягають півтори тисячі метрів, дороги лишаються шикарними. Єдиний недолік – надзвичайна вузкість доріг. Це просто видовище, коли водій з ювелірною точністю «розминається» з будівельним краном на ультравузькій вуличці в одному з сіл Троодоса. Буквально 5 см – і між транспортними засобами відбудеться тертя. Часто буває, що дві зустрічні автівки не можуть «поміститися», і комусь доводиться задкувати, аби пропустити іншого.

І якщо ви пішохід, будьте готовим втискатися в будівлі, бо тротуари теж вузенькі. Частіше ж їх взагалі немає. Продовжувати читання Cyprus travel: транспорт

Microsoft’n’Motivation

Вам є, чим ділитися зі світом? Заведіть блог. Чур, лінь чи брак часу – погані відмазки! А от щодо небажання “виставляти своє життя напоказ” давайте розберемося. Настанови бабусь на кшталт “мовчи, а то наврочать” досі сидять в наших головах. Продовжувати читання Microsoft’n’Motivation

Cyprus travel: погода

Наша мандрівка розпочалася 21 березня. Якщо ви мрієте потрапити в літо (ходити  шортах, купатися в морі, засмагати), то їхати варто пізніше. Не скажу, що ми мерзли. Але спеку відчули тільки наприкінці –  у квітні, коли подорожували містами і ночували в хостелах. До того ж часу, перебуваючи у горах Троодоса чи на узбережжі Середземного моря, спекотно не було. Особливо відчувалося це зранку і ввечері. Я одягала на себе все: термоштани, трекінгові штани, термокофту, флісову кофту, вітровку на флісі, баф. Коротше, запаковувалась 🙂 Ще холодніше було в горах: там не рятувало ніщо. Ні рукавички, ні вогнище (яке, до речі, розпалювати категорично заборонялося, але про це – пізніше), ні гарячий чай. Навіть спали у двохмісному наметі втрьох. “Пообкладавшись мужиками”, я залазила у свою дитячу (а значить – утеплену) “трьохсотку” Terra incognita, і все одно під ранок прокидалася від холоду. Продовжувати читання Cyprus travel: погода