Цікаві історії. Мармароси

Карпати – не дика місцевість, як уявляє собі моя бабуся. Там складно заблукати чи зустріти ведмедя. Туристичні маршрути добре марковані яскравими позначками, а стежки протоптані сотнями пар ніг. І все ж, гори ніколи не бувають однаковими чи нудними. Завжди хочеться повертатись.

Щойно на горизонті з’являється можливість, ми беремо карту, дістаємо спальники, запасаємось їжею і починаємо полювання на квитки на потяг у напрямку Карпат. Цього травня ми запланували маршрут “від Попа до Попа”: стартувати у с. Ділове, піднятись на г. Піп Іван Мармароський, пройти хребтом вздовж українсько-румунського кордону і перейти на г. Піп Іван Чорногірський, завершивши маршрут у с. Дземброня (спойлер: пройшли за три доби).

Хотіли – зробили. А тепер час описати кілька цікавих історій, які б я хотіла запам’ятати.

Про те, чому на другу ночівлю ми прийшли після опівночі

Група з двох людей – найбільш мобільна і здатна швидко пересуватись. Ми дійсно тримаємо непоганий темп і можемо розрахувати кілометраж, який необхідно пройти за день, щоб встигнути дійти до фінальної точки. Другий день мандрівки передбачав сходження на г. Піп Іван Мармароський, проходження хребта і ночівлю на полонині біля прикордонного пункту.

Спочатку все йшло за планом: прекрасна погода, купа сил і енергії, захват від краєвидів. Ми зупинялись тільки для того, щоб зробити фото. Коли ж підійшов час обіду, ми якраз були на хребті: зупинились, роззулись, заварили чай, почали їсти бутерброди. Вдалині блискало і гримало. Але хмара накрила нас значно швидше: під дощем ми дожовували огірки, взувались, закидали чашки і газовий пальник у наплічники і поспішали вдягнути дощовики. І ось за лічені хвилини ми вже біжимо по стежці. Тим часом, дощ швидко перейшов, а ми заглибились у мегацікаву дискусію (навіть не пригадаю, про що). І тільки через півтори години ходу Андрій озвучив думку, яка сиділа і в моїй голові теж: а де маркування? Чому давно не бачимо позначок?

Консервна банка, на етикетці якої було написано румунськуою, підказала: ви провтикали стежку. Ласкаво просимо в Румунію!

І це не законно. Ми мали лише дозвіл на проходження маршруту українською територією (завчасно оформлений у с. Ділове), аж ніяк не сусідньою. Ноги в руки – і погнали назад. Добре, що нас ніхто не бачив! Це позитив.

З негативу – втратили 3-4 ходові години. Вирішили дійти до ближньої полонини з джерелом (якраз встигали до темноти), заночувати там, а наступного дня – наверстати. Геніальний план! Тільки на те він і план, що може обломатись.

Ми встигли дійти до полонини, навіть швидко повечеряли, але… на полонині не було води. Швидше за все, джерело пересохло.

Що ж, нам не звикати гуляти лісами вночі. Оминаючи калюжі на розбитій дорозі, дійшли до наступної полонини. Ціль – досягнута. Байдуже, що до першої ночі ми ще купались у джерелі, пили чай і ставили намет. Ми ж дійшли!

Висновок: завжди зберігайте холодний розум. Поспіх – ворог номер один. Краще змокнути під дощем, ніж не помітити стежку і не перевірити напрямок руху.

Про коня, що ледь не зжер нашу хату

Намет – мій улюблений дім. Там затишно, тепло, сухо, безпечно, а якщо ще й не забувати зачиняти його – то немає комарів і мух. Стоп, я сказала безпечно?… У третю ніч до нас прийшли коні.

Оскільки ґрунт на полонині був дуже вологим, а навколо росло багато кущів, нам довелось поставити намет біля стежки. Як виявилось потім, цією доріжкою ходять коні…

Ніч. Місяць освітлює намет. Я чую дзвоники, сопіння, іржання. Піднімаю голову і бачу над наметом силует конячої морди і його зуби. Андрій уже вибігає з намета і починає відганяти тварин, що вирішили пожувати нашу хату. Розмахує трекінговими палицями як сучасний індіанець…

Сюрреалізм. Ніякого висновку. Просто будьте готові до всього.

Про смачненьке

Цього року взяли сублімовану їжу від “Їдло” та “Happy Elk”. Усе дуже просто: додаєш у кашу чи суп гарячу воду. У випадку з “Їдлом” – посуд не потрібний, а от “Happy Elk” треба висипати у тарілку чи чашку. Смачно, зручно, круто. І можна не перебиватись бутербродами на обіді.

Висновок: хочу ще! Особливо кукурудзяну кашу з маком і насінням чіа від “Їдло”.

Про “Білий Слон” і комфорт

Чому ми так поспішали до с. Дземброня? Помитись у теплому душі замість холодного джерела. Поїсти вареників і морозива, випити какао, а не кашу з чаєм. Поспати у дерев’яному бунгало на двоповерховому ліжку, а не в спальнику. І причина не в тому, що ми не любимо спальники-каші-джерела (зовсім навпаки!), а в тому, що комфорт і розслабленість – крутий фінальний акорд мандрівки.

Саме тому ми загорілись ідеєю протестувати кемп “Білий Слон”. Попри свята і ризик почути “у нас все заброньовано”, вірили в успіх. Якщо б навіть не вдалось зняти бунгало на ніч, то лишались варіанти заночувати у хостелі або в наметі на газоні. А душ, wi-fi і “наїдальня” були б доступні в будь-якому випадку.

Нам пощастило: отримали все і навіть більше. І бунгало, і котів, і розмови з адміністраторами про собак-маламутів, і вареники, і морозиво, і какао, і wi-fi, і теплу воду в душі… І що найголовніше – спокій і щастя.

Висновок: добре відмитись і відпочити перед потягом – свята справа. Завершувати мандрівку в комфорті – це лишити про неї лише приємні враження.

P.S. Усе круто, але потяг “Київ-Рахів” їде цілу вічність! Від нудьги не рятують ні журнали, ні фільми, ні музика, ні розмови, ні їжа, ні сон. No chances.

 

Advertisements

One thought on “Цікаві історії. Мармароси”

  1. Консервна банка, на етикетці якої було написано румунськуою, підказала: ви провтикали стежку. Ласкаво просимо в Румунію! – XDDDDDDDDD

    Це так круто! І так круто, що я знайшла цей журнал. Ви – дуже круті и дуже пригодницькі! Так тримати!

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s