Одеса і Білгород-Дністровський: осінь

“Хто ж їде туди в жовтні?! Треба влітку!”, – переконувала мама, коли почула, що ми зібрались в Одесу. Можливо, але в high season замість міста ви побачите мільйони туристів, що роблять селфі на фоні Оперного театру, а моря взагалі не знайдете – тільки килим з людських напівоголених тіл. Брр, мені навіть уявляти моторошно, не те що б добровільно погоджуватись перебувати в Одесі влітку…

Думаючи так, я хотіла познайомити Андрія з новим містом на початку грудня – на його день народження. Але ми спланували іншу авантюру, про яку поки що мовчу, це – секрет 🙂 Тож одного вечора, сидячи як завжди за ноутбуками в одній кімнаті, Андрій раптово спитав: “Так що, беремо квитки на вихідні?” – “Ага, ми ж домовились, звісно!”, – на автоматі випалила я. І тільки через двадцять хвилин додумалась спитати, а про що, власне, ми домовились. Головне – погодитись!

За що я люблю Одесу? За морський порт з величезними підйомниками, контейнери, шум та кораблі. За море і узбережжя. За те, що Одеса – українське місто. За схожість з Києвом (люблю великі міста з шаленим темпом життя), за унікальність та неординарність. За тепло і холодний вітер водночас. І за те, що в Одесі я зрозуміла: чай люблю більше за каву, а їсти регулярно – обов’язково, і ніяких “ой, немає коли”.odesa-lettersАле не буду писати про атмосферу більше, ніж два абзаци. Це – суб’єктивне бачення і лірика, щось надто особисте, тому перейдемо до конкретики.

Як доїхати

Найзручніший спосіб – потяг. Щоправда, доведеться змиритись: зекономити на плацкарті не вдасться. В Одесу курсують або Інтерсіті, або спальні вагони-купе. З одного боку, це дорожче. З іншого – краще заплатити більше і їхати з комфортом. Якщо комфортом можна вважати сидіння протягом семи годин  (у випадку, якщо їхати Інтерсіті). Мені імпонує саме цей варіант: можна попрацювати за ноутбуком (є працюючий wi-fi), почитати, подивитись фільм. І час спливає дуже непомітно! А головне – працюєш продуктивно: не відволікаючись ні на що. Окрім цього, в Інтерсіті – ввічливі провідники, що посміхаються і виглядають так, ніби дійсно хочуть тобі допомогти, а не просто отримують за це гроші 🙂 Наостанок, додам до переваг наявність Wog-cafe. Хто не в курсі, там продається кава з найбільшою кількістю молочної пінки, яку я знаю. А я – та людина, що п’є капучіно саме через смачну пінку 🙂 Ну, поїсти в wog-cafe теж можна. Сендвічі, салати, вівсянка, десерти…

Про автомобіль, BlaBlaCar та інші способи нічого сказати не можу. Пробуйте, розповідайте 🙂

Повернімось до нашої подорожі. Маючи досвід “Хельсінки – за 6 годин”, вирішили, що два дні в самій Одесі – то нудно. Приїхавши на вокзал, пересіли в електричку до Білгород-Дністровського. Зручно, що вона відправляється через пів години після прибуття київського потяга. Незручно, що довго їде (як і всі електрички!). На певному відрізку маршруту, потяг їде по косі – і в яку сторону не поглянь – скрізь море. Особливо гарно вранці: простір залитий сонцем, а вода відбиває промінці… Романтика в електричці можлива!

Andriy-akkermanБілгород-Дністровський – типове провінційне, маленьке і занедбане містечко. Що дивитись, крім фортеці Аккерман? Мабуть, нічого. Але нашою метою була саме фортеця – найбільша в Україні, з цікавою та давньою історією. Не полінуйтесь прочитати про неї – буде цікавіше! До того ж, на території фортеці таблички з текстом дають лише узагальнену інформацію. Прикро, що вхід – платний, а фортеця занедбана. Ходиш, дивишся на травичку, кам’яні стіни, залазиш (попри сувору заборону, на яку ніхто не зважає) на стіни, милуєшся заливом… І все. А чого ще чекати від старої оборонної споруди? Підключайте уяву, фантазуйте, діліться думками і припущеннями стосовно історичних подій – і вам точно сподобається Аккерман! Не треба чекати, що фортеця повинна вразити лише фактом свого існування і вашого в ній перебування. Створіть відповідний настрій самі 🙂

akkerman-sea

akkerman-castle

Повернутись в Одесу просто: і електрички, і автобуси відправляються з залізничної станції. Ми обрали автобус, аби “пошвидше”. Потрапили в затор на в’їзді в місто. Так, Одеса – це як Київ, тільки біля моря.

Що робити в Одесі

Дивитись на море і сходити в морський порт. Навіть якщо холодно, дме сильний вітер, здіймаються високі хвилі – затягніть капюшони, закутайтесь шарфом і вперед. Гуляти. Відчути абсолютне щастя. Годувати чайок хлібом…Ну, у нас була соломка – купили собі у Білгород-Дністровському, а термін придатності в неї закінчився. І годували ми не чайок, бо вони літали над морем, намагаючись під час шторму виловити здобич. Соломку їли ворони 🙂 теж варіант.

sea-odessa

Біля пляжу “Ланжерон” є “Стежка здоров’я” – паркова смуга, де зустрінете багато бігунів, велосипедистів, мам з візочками і дітьми, собак та їх власників, літніх людей. Ідеальне місце, щоб пройтись і поговорити.

А щодо центру – просто кружляйте вуличками та заковулками, побачите все самі 🙂

Де жити

У туристичному місті проблем з житлом немає. Інколи великий вибір – ще гірше, ніж його відсутність. Очі розбігаються. На щастя, хтось придумав сервіс бронювання житла booking.com. І, мабуть, мені таки пощастило: у червні цього року в Одесі відкрився так званий Hogwarts Hostel (з назви зрозуміло, в чому полягає маркетинговий хід). На мене подіяло. Не хотіла дивитись жоден інший хостел, а забронювала кімнату в “Хогвартсі”.

hogwarts-hostel

Не пошкодували. Ідеальна чистота, багато вільного простору, тематичний інтер’єр (у нас була кімната з факультету Слизерин), близьке розташування до центру, поруч – цілодобовий супермаркет та кіоск Aroma Kava (хтось вночі бігав за мароканським чаєм).

Де їсти

omegathreeБудь-які гастрономічні, цінові чи інші бажання буде задоволено! Складається враження, що в Одесі на кожному куті ресторани, кав’ярні, їдальні, street food. Аби не розгубитись, я дослідила TripAdvisor та Foursquare за запитом “вегетаріанець”. І зрозуміла: Європа ближча, ніж ми думаємо 🙂 Закладів так званого “здорового харчування” для веганів чи навіть сироїдів – достатньо. Нам вдалось поїсти в “Omega Three” та “Зелень”. До першого претензій немає, особливо порадували їхні десерти! Тільки б їх і їла! А от щодо “Зелені”…багато страв з меню просто відсутні.

omegathree-cake

Андрій трохи постраждав без м’яса, але нічого, каже, їсти можна 🙂

Загалом, можна харчуватись заморськими (у прямому сенсі слова) солодощами, які продаються на кожному куті. Я в європейських країнах не бачила і половини того, що продають в Одесі! Шоколад, печиво, пасти, цукерки найрізноманітніших торгових марок, з різних країн, у яскравих упаковках… Важко стриматись, аби не скупити все. Мене рятує тільки досвід: колись у батончиках, що пролежали більше року у шафі, завелись черв’ячки… Тому я дуже рідко купую щось “на потім”. Тільки те, що з’їм тут і зараз.

Але цього разу ми заїхали на базар – страшне місце, далеко від центру… Купили іспанський шоколад. Невдало. Від білої плитки з алое і сіллю мене знудило. Гидота. Де мій “Рошен” з сезамом?…

P.S. Подорожувати можна скрізь і будь-коли. Було б бажання! Наша поїздка стала репетицією: вчимось мандрувати в холодну пору року. Одна справа – експрес-мандрівки влітку, інша – в мороз чи сніг. Продовження буде…

akkerman-trip

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s