GorganyRace-2018: мінус один страх

Боятися – нормально. Відчуття страху – природній механізм виживання і самозбереження. Він змушує активізуватись, приймати рішення, долати небезпеку. Але інколи діє в зворотній бік: паралізує, сковує, заважає. Зі страхами, що ускладнюють життя, варто працювати.

Один з моїх страхів (хоча далеко не найпотужніший!) – гроза. Коли блискає і гримає, мені не буває комфортно. Дуже по-дитячому хочеться заховатись під ліжко. Ну, можна і так, сиди собі під ліжком. Але коли цей страх вносить корективи у життя – я хочу його позбутись, щоб бути незалежною та вільною. Продовжувати читання GorganyRace-2018: мінус один страх

Advertisements

Цікаві історії. Мармароси

Карпати – не дика місцевість, як уявляє собі моя бабуся. Там складно заблукати чи зустріти ведмедя. Туристичні маршрути добре марковані яскравими позначками, а стежки протоптані сотнями пар ніг. І все ж, гори ніколи не бувають однаковими чи нудними. Завжди хочеться повертатись.

Щойно на горизонті з’являється можливість, ми беремо карту, дістаємо спальники, запасаємось їжею і починаємо полювання на квитки на потяг у напрямку Карпат. Цього травня ми запланували маршрут “від Попа до Попа”: стартувати у с. Ділове, піднятись на г. Піп Іван Мармароський, пройти хребтом вздовж українсько-румунського кордону і перейти на г. Піп Іван Чорногірський, завершивши маршрут у с. Дземброня (спойлер: пройшли за три доби).

Хотіли – зробили. А тепер час описати кілька цікавих історій, які б я хотіла запам’ятати. Продовжувати читання Цікаві історії. Мармароси

Баварські нотатки: Нойшвайштайн

Як можна не любити Disney? Білий замок на блакитному фоні – це про дитячу казку, якісну графіку, культовий світ дитячої мультиплікації. А ще про мрії. Наприклад, як у мене – опинитись у замку Сплячої красуні.

Всесвіт любить мене: мало того, що мультяшний замок існує, так я там ще й побувала! Як після цього не вірити в дива?! Продовжувати читання Баварські нотатки: Нойшвайштайн

Альпійські нотатки: Зальцбург

Розглядаючи мапу і плануючи маршрут подорожі, вагались між північною та південною частинами Німеччини. Сумніви відпали, щойно ми зрозуміли: з Баварії можна доїхати до Альп. А відмовитись від побачення з гірським масивом –  неможливо. Продовжувати читання Альпійські нотатки: Зальцбург

Баварські нотатки: Мюнхен

Ставлю собі просте запитання: Мюнхен – а він який? Ну, людей багато, є велична ратуша, а ще там похований Степан Бандера. І все – на цьому я зупиняюсь і починаю шукати бодай якісь спогади. Місто, що нічим особливим для мене не вирізнилось.

Але я хочу пам’ятати день у Мюнхені, перечитуючи свій блог через Х років. Отже… Продовжувати читання Баварські нотатки: Мюнхен

Страус чи солдат. Хто ти? (ні, це не тест)

Війна без меж. Зупинись і вдумайся в ці слова. Про що вони тобі говорять?

Ти живеш звичним життям: лягаєш спати і ставиш будильник, довго прокидаєшся, сонно заварюєш каву, йдеш на роботу, говориш з колегами, телефонуєш батькам, їси піццу з друзями, скролиш новинну стрічку в фейсбуці, лінуєшся вигуляти собаку… Що ще? Певно, багато чого. І за цим “багато чого” здається, що все – стабільно спокійно. Війна? Без меж? Що-що, пробачте? Продовжувати читання Страус чи солдат. Хто ти? (ні, це не тест)

Баварські нотатки: Айхштет

Для справді крутої подорожі необхідно мати незалежність і повну свободу. Такий висновок я зробила після каучсьорфінгу в Талліні. Спілкуватись з іншими людьми, бути в гостях – це цікавий досвід, але тільки якщо є достатньо сил та енергії. У мандрівці ж фізичні і моральні ресурси вичерпуються у прискореному темпі.

Але ніщо не однозначно.    Продовжувати читання Баварські нотатки: Айхштет